Сьогодні ми прощалися з нашим Захисником Радоловським Ігорем Сергійовичем
Ігор народився 1 березня 2000 року в Козятині, навчався в школі №5. Зростав позитивним, жвавим хлопчиком, що навіть миті не сидів на місці. Найулюбленішими забавками були машинки – поліція. І форма – захоплювала з дитинства. Після 9 – го класу вступив до Бердичівського коледжу за юридичним фахом. Потім Академія внутрішніх справ в Києві. 2024 року отримав ступінь магістра. Він дуже любив свою сім’ю. Для сестри був порадником та наставником. Був щирою людиною і мав багато друзів.
Щоб працювати в структурах міністерства внутрішніх справ потрібно було пройти військову службу. 5 липня 2021 року пішов до війська та ніс службу в силах спецоперацій. Освоював військові спеціальності, в тому числі оператор дронів. 19 березня 2024 року уклав контракт з 92 – ю бригадою пізніше перейшов до 25 – ї бригади.
Пекло Покровська стало його бойовим життям. Але навіть в тих обставинах традиційно писав в повідомленнях «все добре», коли давав звісточку. Старався щотижня вийти на відеозв’язок. Останнє «Все добре» родина почула 6 липня 2025 року.
Поблизу населеного пункту Покровськ, Донецької області оператор безпілотних літальних апаратів 4 – го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А 1126 мужньо виконуючи військовий обов’язок Радоловський Ігор Сергійович загинув.
Його слово було тверде та непорушне. Якщо вирішив – не зіб’єш. Тато військовий ( з 2015 року на війні). Тому Ігор міг не йти до війська. Але він зробив свій чоловічий вибір.
Їхні підрозділи знаходились під Покровськомна відстані кількох кілометрів. Спілкувалися, підтримували один одного.
Ігор Радоловський бачив своє майбутнє у війську. Планував навчатися, стати офіцером, робити військову кар’єру. Адже він був дуже організований і рішучий, вмів вирішувати проблеми. І в той же час добрий, чуйний, чутливий.
Він би став прекрасним командиром. Саме він ініціював придбання дронів для свого підрозділу. І міська рада їх придбала. Але вже побратими ними нищитимуть москалів в пам’ять про Ігора Радоловського. А ще про нього нагадуватиме фото на агітаційному білборді бригади, під яким написано «Ти головний герой своєї гри». А реальне життя – це гра з відкритим світом, де нема заздалегіть прописаного сценарію і ти сам обираєш ким стати.
Він обрав бути Героєм.
Похований Воїн на центральному кладовищі на Алеї Слави.
Вічна памʼять та слава Герою
