Сьогодні ми проводжали в останню дорогу нашого Захисника Нечипорука Віталія Миколайовича
Нечипорук Віталій Миколайович народився 4 липня 1986 року в Козятині. Навчався в 1 - й школі. Однокласники згадують, що колиВіталій заходив в клас, всі починали посміхатися. Завдяки своїй веселій вдачі та душевному теплу мав багато друзів. Займався спортом та любив автомобілі. Мав надзвичайно розвинене почуття відповідальності.
По закінченню школи вступив у сільськогосподарський технікум у Верхівні. Віталій знав, що немає нічого ціннішого за людські відносини, гідність, милосердя, людяність, солідарність та відповідальність. Це те, чого навчили його батьки, це те, з чим він ішов по життю. Трудовий свій шлях розпочав на будівництві в Києві.
Широкомасштабна війна застала Віталія в будівельній фірмі «Промбудсталь». Одразу приїхав в Козятин та пішов у військкомат.8 – го березня 2022 року був призваний до Лав Збройних Сил України. Ніс службу у Гайсині. Брав участь в бойових діях на Запорізькому та Харківському напрямках. 8 грудня 2024 року народилась друга донечка – Вероніка.
Одне лише його турбувало – останнім часом дуже боліла голова. Звернулись до лікарів і його одразу поклали в Вінницьку обласну клінічну лікарню ім. Ющенка.
А 15 лютого 2025 року о 9 годині ранку молодший сержант, водій відділення матеріально – технічного забезпечення взводу матеріально – технічного забезпечення 3 – го батальйону зв’язку військової частини А0707 Нечипорук Віталій Миколайович помер в результаті новоутворення головного мозку.
Його коротка, на жаль, життєва дорога заслуговує якнайбільшої шани та поваги.
Похований Віталій на міському кладовищі на Алеї Слави.
Вічна пам'ять та слава Герою!
