Сьогодні, 26 березня, ми прощалися з нашим Захисником Шульгою Артемом Васильовичем.
Шульга Артем Васильович народився 27 червня 1982 року в с. Андріївка на Донеччині. Навчався в місцевій школі. В 12 років хлопець втратив маму. Хлопець зростав дуже активним, чуйним , добрим і працьовитим. Переїхав до бабці й тітки в с. Якимівка в Запорізької області. В 15 років вступив до нашого залізничного училища за спеціальністю помічник машиніста.
Двадцять років пропрацював в нашому Локомотивному депо. Артема цінували і шанували колеги. Мав золоті руки, знався на техніці. Дуже любив родину, зустрічі в колі рідних. Особливо трепетно він ставився до донечки Євгенії.
29 грудня 2022 року Артем Васильович був призваний до лав Збройних сил України. Хоча за показниками здоров'я міг не йти до війська. Воював на Півдні і Сході.
Під час боїв біля Бахмуту отримав травми. Переніс 5 операцій . Почав займатися ремонтом військового оснащення.
20 березня 2026 року вірний військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, ЇЇ свободу і незалежність в районі населеного пункту Новотаромське Криворізького району Дніпропетровської області, солдат, майстер 1 рухомої ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем 1 ремонтної роти військової частини А5213, загинув.
Воїна Шульгу Артема Васильовича поховано на міському кладовищі Алеї слави.
Вічна та світла пам’ять полеглому Захиснику!
Слава Україні!
