Віталій народився 1 червня 2000 року в селі Махаринці. Зростав разом зі своїми братами – Євгеном та Максимом.
У шість років пішов до місцевої школи. Зростав активним та допитливим хлопчиком, ніколи не стояв осторонь та завжди поспішав на допомогу.
Закохався у футбол – і згодом ця гра стала його стихією, його диханням і сенсом життя. Брав участь у сільських, міських та обласних змаганнях, виступав за Вільнопільську команду, яка була для нього другою родиною.
Влітку 2016 року Віталій став хрещеним батьком для своєї племінниці Анастасії. Він був для неї не лише хрещеним, а й опорою, турботою і щирою любов’ю. У Віталія було четверо племінників, для яких він був прикладом у всьому.
Після школи вступив до Вінницького вищого професійного училища №7, де здобув професію зварювальника.
По закінченню навчання працював в « КустоАГРО», де зарекомендував себе як відповідальний і сумлінний працівник, котрий якісно виконував свою роботу. Попри молодий вік, він користувався повагою серед старших. У вільний від роботи час любив рибалити з друзями, цінував прості речі й вирізнявся відкритим, товариським характером.
Його пам’ятають веселим, щирим і справжнім. Поруч із ним завжди було багато людей, адже він цінував дружбу і вмів бути справжнім другом.
Велика і дружня родина жила щасливо, поки не розпочалась війна.
5 листопада 2025 року Гуменюк Віталій був призваний до лав Збройних сил України та проходив військову службу оператором безпілотних літальних апаратів 2 – го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 – го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 – ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини А4030. Він ішов служити з чітким внутрішнім рішенням – бути там, де потрібен. Мав позивний « Каспер».
7 квітня 2026 виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Писарівка, Сумського району, Сумської області солдат Гуменюк Віталій Олексійович героїчно загинув.
Гуменюка Віталія Олексійовича поховано на цвинтарі в селі Махаринці на Алеї Слави.
Вічна шана, пам’ять і любов назавжди двадцятип’ятирічному Герою .
Вічна слава і шана Героям. Слава Україні!