Сергій Олександрович народився 2 жовтня 1979 року в нашому місті. Навчався у 2 – й школі. Закінчив наше училище де здобув професію електромонтера контактної мережі. Вступив до Харківського університету та отримав спеціальність фінансист. У 2003 році одружився з чудовою дівчиною Іриною, згодом народилась донечка Вікторія.
Працював в Козятинській дистанції електропостачання – електромонтером. Коли почалася війна, з 2014 по 2015 рік був учасником антитерористичної операції. Частина, в якій він ніс
службу знаходилась в Маріуполі. Був нагороджений Відзнакою Президента України« За участь в антитерористичній операції» та медаллю« Учасник АТО»
У 2015 році народилась друга донечка – Веронічка. Сергій Олександрович страшенно любив своїх дівчат, тому коли розпочалась широкомасштабна війна, він не роздумуючи
26 лютого 2022 року пішов їх захищати, та вступив до 120 – і бригади тероборони. Ми всі знаємо що ця бригада була на захисті Бахмуту, де хлопці вгризалися в землю і стримували ворога до остаточного наказу «Про відступ».
Після, їх розформували і Сергій потрапив в 108 – у бригаду Дніпропетровської територіальної оборони, яка і до сьогодні стоїть на Запоріжському напрямку. Отримав нагороду - медаль «Незламним героям російсько- української війни».
Щоразу повертаючись з позицій телефонував дружині та батькам. Після Нового року мав прийти додому, казав: «Закінчиться це все – буду городи сіяти».
А 7 грудня 2024 року біля населеного пункту Лугівське, Пологівського району, Запорізької області – сержант, сапер 2 – го саперного відділення, інженерно – саперного взводу військової частини А 7221 Смілянець Сергій Олександрович, позивний« Сталкер» - загинув.
Лідер, який вів за собою в бій. Побратим, командир, друг, брат. Працелюбний та відповідальний, завжди готовий прийти на допомогу – таким його знали й назавжди
запам’ятають близькі, рідні та друзі.
У Сергія залишились батьки, дружина, яка втратила у 2022 році на цій війні рідного брата, та донечки.
Вічна слава та пам'ять Герою! Низький уклін та співчуття родині!
